Чи достатньо лікарів та медсестер у Львівській громаді? Чи всі мешканці мають доступ до медичних послуг? Скільки трапляється госпіталізацій, яких можна було б уникнути, пройшовши вчасне обстеження та вакцинацію? Про ці та інші показники, що дозволяють сформувати уявлення про сферу первинної медичної допомоги у Львівській громаді, можна дізнатися із дослідження, проведеного Комунальною установою Інститут міста у співпраці із Управління охорони здоров’я Львівської міської ради та медичними інформаційними системами за підтримки Бюро ВООЗ в Україні протягом липня-грудня 2023 року.

Перш ніж розпочнемо розповідати про результати, привідкриємо завісу методології – звідки ж ці цифри, хто придумав їх аналізувати і чому саме так, а не інакше? Ця історія бере початок від ухвалення у 2021 році двох важливих документів – стратегії розвитку медицини та концепції розвитку галузі охорони здоров’я на території Львівської міської територіальної громади. Взявши курс на впровадження системи якості надання медичних послуг та утворивши три територіальні медичні об’єднання за профілем допомоги, міська рада зіткнулася з першою перешкодою – питанням моніторингу процесів та наслідків цієї реформи. Як зрозуміти, що послуги надаються в повній мірі – якісно і вчасно? Чи є вони доступними для всіх? Чи вдається працювати над профілактикою і запобіганням захворювань? Відповіді на ці та інші питання вдалося знайти завдяки об’єднанню зусиль та консолідованій роботі в рамках проєкту «Доступ та підвищення якості первинної медичної допомоги в Україні, м. Львів».

За експертної підтримки офісу ВООЗ в Україні було сформовано перелік індикаторів, опрацювання даних за якими дозволило би отримати перші, проміжні, результати. Де ж взяти цю статистику? Запитувати у кожного пацієнта, який звертається до закладів первинної ланки медико-санітарної допомоги? Чи писати листи-запити на лікарні, щоб кожен із лікарів та медсестер, окрім прийому мешканців, витрачав час на формування звітів? Все набагато простіше – для отримання необхідних даних можна звернутися до представництв медичних інформаційних систем, в базах яких зафіксовані всі етапи надання послуг у сфері охорони здоров’я. Тож об’єднавши зусилля із командами HELSI та Doctor Eleks, змогли вивантажити всі показники відповідно до індикаторів. Але на цьому не зупинилися – вирішили їх детально опрацювати і переглянути із екпертами-аналітиками та представниками медичних закладів. У ході такого аналізу кілька індикаторів узагальнили та видозмінили, адже в Україні декілька показників фіксуються частіше, ніж за кордоном, і навпаки (наприклад, у нашій державі, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я № 504, скринінг на виявлення раку грудної залози проводиться для пацієнток вікової групи 50-69 років лише один раз на 2 роки, а не щорічно, як в деяких країнах). Частину із запропонованих даних було визначено як нерелевантні для оцінки на рівні громади, оскільки послуги первинної медичної допомоги у Львові надають комунальні (міські та обласні) і приватні заклади охорони здоров’я, лікарі ФОП, а від більшості з них – отримати дані неможливо.

Найцікавіше питання – що отримали в результаті моніторингу та які висновки зроблено? І чи буде цей процес здійснюватись постійно, щоб періодично аналізувати зміни, що відбуваються? Основні показники, отримані в ході дослідження – наведені нижче. Вони подані у розрізі закладів*, які надають первинну медичну допомогу і містять інформацію, зібрану за І-ІІІ квартали 2023 року.


Кількість медсестер на 1 лікаря ПМД (тут і далі скорочення ПМД вживається у значенні «первинна медична допомога») – індикатор, який демонструє співвідношення між кількістю активних медсестер, що працюють у ПМД та кількістю активних лікарів ПМД.

Станом на сьогодні в Україні на законодавчому рівні не визначено рекомендованих норм – скільки ж має бути медичних сестер на одного лікаря? Які дані можна вважати оптимальним співвідношенням? Водночас, відзначимо, що надмірна кількість пацієнтів може негативно впливати на доступність надавачів послуг та їхню задоволеність роботою, а також досвід населення, яке звертається для отримання послуг. Дані, отримані в ході моніторингу, свідчать про те, що в більшості закладів Львівської громади співвідношення кількості медичних сестер до лікарів в середньому становить більше 1. Найнижчий показник – у КНП «Студентська поліклініка м. Львова», що свідчить про необхідність розгляду питання щодо збільшення кількості штатних одиниць медичної сестри в даному закладі.


Дотримання рекомендованих лімітів декларацій (%) – індикатор, що свідчить про співвідношення кількості задекларованих пацієнтів у відсотках відносно рекомендованої кількості декларацій. Відповідно до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504, оптимальний обсяг надання ПМД становить: 1800 осіб на одного лікаря загальної практики-сімейного лікаря; 2000 на одного лікаря-терапевта; 900 осіб на одного лікаря-педіатра. Як бачимо – найнижчий відсоток задекларованих спостерігається у КНП «Студентська поліклініка м. Львова». Такі дані вказують на те, що існує необхідність проведення інформаційної кампанії для налагодження процесу підписання декларацій пацієнтами з сімейними лікарями для максимального охоплення медичними послугами населення Львівської громади.


Завантаженість лікаря, який надає послуги ПМД (візитів на день) – індикатор, що визначається як середня кількість відвідувань протягом одного робочого дня, що припадає на одного лікаря, який надає послуги ПМД. Відповідно до Порядку формування спроможних мереж первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 06.02.2018 № 178/24, цільове навантаження на одну робочу зміну складає 24 відвідування, при чому очікується, що в 30% випадків пацієнту зможе допомогти середній медичний персонал, без залучення лікаря. Завантаженість фахівців може вплинути на якість обслуговування (час обстежень, очікування в черзі, тощо). А ще – низька кількість пацієнтів також може сприяти змінам за цим індикатором (наприклад, через зниження мотивації надавача послуг, збільшення вільного часу і зменшення можливостей практикувати навички) або служити ознакою поганої доступності догляду чи послуг. Тож при аналізі та порівнянні даних, зафіксованих в ході моніторингу, існує необхідність вивчення додаткових факторів, що дозволять виявити причини отримання таких показників. Зокрема, це стосується КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова».


Частка консультацій на ПМД без перескерування (%) – індикатор, який визначається як частка взаємодій із лікарем без перескерувань (тих, які не завершились видачею направлення для отримання консультації на спеціалізований рівень надання допомоги). Використання медичних послуг – це показник доступності ПМД, який пов’язують із покращенням рівня здоров’я населення. Дані, отримані у ході моніторингу, демонструють необхідність розглянути можливість підвищення кваліфікації лікарів, стимулювання закладів охорони здоров’я до частішого лікування пацієнтів всередині установи без перескерування на спеціалізований етап медичної допомоги до досягнення показника у 80%.


Загальне використання послуг ПМД (%) – індикатор, який визначає відсоток населення, яке хоча би один раз протягом року консультувалося з членом бригади первинної медичної допомоги (щонайменше один запис в електронній системі). Середня кількість амбулаторних консультацій на особу на рік включена до переліку ключових індикаторів для оцінювання якості послуг із охорони здоров’я, рекомендованих ВООЗ. Цей індикатор має дві цілі: з одного боку, він визначає статистичні сплески в регіонах, що вимагають додаткового дослідження для розуміння певної ситуації; з іншого – порівняння в динаміці допомагає визначити ефекти від реформ та інших змін. Окрім цього, використання медичних послуг (у контексті ПМД – консультацій/візитів) – це показник доступності послуг, який пов’язують із покращенням рівня здоров’я населення. Як бачимо по результатах, отриманих в розрізі закладів – слід звернути увагу на показники використання послуг, що надаються КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» та КНП «Студентська поліклініка м. Львова». Причиною може слугувати низький рівень скринінгу груп населення на різні захворювання, показники вакцинації населення, кількість медичних оглядів, тощо. У випадку КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» з’ясовано, що такі дані зумовлені процесом реформуванням КНП «Львівське ТМО 3» і переходом лікарів разом із задекларованими пацієнтами до КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» та КНП «Львівське ТМО 2» (фіксація наданих послуг у ІІІ кварталі внесена до КНП «Львівське ТМО 3»).


Моніторинг розвитку дитини протягом першого року життя (%) – індикатор, який визначає частку дітей (віком до одного року), яких регулярно (4 і більше разів) оглядав лікар первинної медичної допомоги протягом їхнього першого року життя. Моніторинг розвитку дозволяє зрозуміти, як дитина росте і змінюється з часом та чи відповідає її ігрова діяльність, навчання, мова, поведінка й моторика встановленим показникам. Найважливіше завдання оцінювання – визначити відповідність віковим нормам. За наявності ознак відставання в розвитку – дуже важливо діяти якомога швидше, оскільки раннє лікування допомагає покращити навички та здібності дитини. В цілому по комунальних закладах охорони здоров’я Львівської громади рівень моніторингу дітей до 1 року значно вищий за всеукраїнський та обласний показники (за виключенням КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова», де цей показник становить лише 56,87%, що пов’язано з процесами реформування). Рекомендовано тримати високий рівень за цим індикатором і надалі, при можливості намагатись охоплювати 100% дітей до 1 року. Варто відзначити, що моніторинг не здійснювався щодо КНП «Студентська поліклініка м. Львова», оскільки у цьому закладі не обслуговуються пацієнти даної групи.


Вакцинація дітей віком 1 рік (%) – індикатор, який визначає частку дітей віком 1 рік, які отримали щонайменше 3 дози вакцини від гепатиту В, 1 дозу вакцини від туберкульозу, 3 дози вакцини від дифтерії і правця, 3 дози вакцини від поліомієліту, 1 дозу вакцини від кору, паротиту, краснухи, 3 дози вакцини від кашлюка, 3 дози вакцини від гемофільної інфекції (для проведення розрахунків до уваги взято дані щодо дітей віком 2 роки). За рекомендаціями ВООЗ, для повноцінного захисту від вже відомих хвороб потрібно, щоб 95% населення мали щеплення – щороку вакцинація допомагає врятувати від 2 до 3 млн дитячих життів у світі. Цей індикатор включає інформацію про щеплення, здійснені на різних рівнях надання медичної допомоги. Цільовий показник, до якого варто рухатися – становить 95%. Як бачимо на графіку – дані, отримані у ході моніторингу, свідчать про високий рівень вакцинації у всіх закладах охорони здоров’я, окрім КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова», де цей показник становить лише 22,98%. Рекомендовано нарощувати темпи вакцинації у всіх закладах до досягнення 95%. Варто відзначити, що вимірювання цього індикатора не застосовувалося щодо КНП «Студентська поліклініка м. Львова», оскільки у цій установі не обслуговуються діти.


Вакцинація дітей віком 6 років (%) – індикатор, який дозволяє визначити частку дітей віком 6 років, які отримали щонайменше 3 дози вакцини від дифтерії і правця, 3 дози вакцини від поліомієліту, 1 дозу вакцини від кору, паротиту, краснухи (для проведення розрахунків до уваги беруться дані щодо дітей віком 7 років). Цей індикатор включає інформацію про вакцинацію, здійснену на різних рівнях надання медичної допомоги. Дотримання рекомендацій ВООЗ щодо щеплення дозволяє отримати додатковий захист та знизити хвилі захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк та краснуху у світі. Цільовий показник, до якого варто рухатися – становить 95%. Результати моніторингу демонструють незначне відставання від досягнення цільового показника у КНП «1-а міська поліклініка м. Львова» та КНП «3-я міська поліклініка м. Львова», більш гостра ситуація з питанням щеплень у пацієнтів КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» (лише 23,85%). Вимірювання цього індикатора не застосовувалося щодо КНП «Студентська поліклініка м. Львова», оскільки у цій установі не обслуговуються діти.


Повне оцінювання серцево-судинного ризику (загалом) (%) – індикатор, який фіксує частку зареєстрованого населення старше за 40 років (чоловіки) та 50 років (жінки), якому проводили оцінку серцево-судинного ризику під час візиту до ПМД відповідно до чинного Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 із внесенням відповідної інформації до електронної системи. Оцінка ризику розвитку серцево-судинних захворювань включає в себе 2 ключових дослідження – вимірювання артеріального тиску та рівня загального холестерину. Україна, як і більшість інших європейських країн, характеризується значною поширеністю факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ). Вони є причиною критичних показників здоров’я в українського населення. Гіпертонія – серйозний медичний стан, який може бути причиною цілої низки несприятливих для здоров’я результатів, включаючи інфаркт, інсульт і передчасну смерть. Було доведено, що контроль гіпертонії істотно знижує ці ризики. Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 504, вимірювання артеріального тиску та оцінка загального серцево-судинного ризику проводяться для пацієнтів зазначеної вікової групи щонайменше один раз на два роки. Таким чином, очікуване мінімальне квартальне значення/цільове значення індикатора дорівнює 12,5%. Результати моніторингу фіксують відставання за цим показником у КНП «1-а міська поліклініка м. Львова» (11,01%), КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» (12,14%), КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (8,87%) та КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» (1,36%) – зазначеним закладам слід покращити або ввести в практику своєї установи оцінку повного серцево-судинного ризику.


Скринінг на виявлення цукрового діабету в групі ризику (загалом) (%) - індикатор, який фіксує частку зареєстрованого населення старше за 45 років, якому проводили оцінку ризику розвитку цукрового діабету під час візиту до ПМД відповідно до чинного Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504, з внесенням відповідної інформації до електронної системи. Оцінка ризику розвитку цукрового діабету включає в себе проведення дослідження на вимірювання рівня глюкози у крові натще. Цукровий діабет належить до захворювань, що можуть добре контролюватися на первинному рівні. Надання широкого спектру послуг командою ПМД пов’язане з кращими результатами для пацієнта і меншими витратами на охорону здоров’я в цілому. Вони є частиною базового переліку втручань для пацієнтів з діабетом. Раннє виявлення і своєчасне лікування ускладнень (відповідно до національних та міжнародних рекомендацій) є важливою частиною ведення пацієнтів з діабетом на первинному рівні. Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 504, скринінг на виявлення цукрового діабету проводиться для зазначеної вікової групи щонайменше один раз на рік. Таким чином, очікуване мінімальне квартальне значення/цільове значення індикатора дорівнює 25%. Як бачимо на графіку, у трьох закладів є необхідність покращити показники – незначне відставання є у КНП «1-а міська поліклініка м. Львова» (20,01%), КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» (21,55%) та КНП «6-а міська поліклініка м. Львова» (21,92%).


Скринінг на виявлення раку передміхурової залози (виписані скерування) (%) – індикатор, що дозволяє отримати дані про частку зареєстрованих чоловіків старше 50 років, яким проводили оцінку ризику розвитку раку передміхурової залози під час візиту до ПМД відповідно до чинного Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 з внесенням інформації про це до електронної системи. Оцінка ризику розвитку раку передміхурової залози включає в себе три компоненти – інформування пацієнта, здачу тесту на простат-специфічний антиген (ПСА) та направлення до закладів охорони здоров’я спеціалізованої допомоги. За даними Національного інституту раку, в Україні показник захворюваності серед чоловіків у 2008 році становив 31,5 на 100 тис. населення, а у 2012 році – 35,8 на 100 тис. чоловічого населення. З числа тих, які захворіли вперше у 2012 році І – ІІ стадію мали 43,9 %, ІІІ – 24,7 %, IV – 18,1 % хворих. Слід відмітити, що рівень виявлення хворих на пухлину простати при профілактичних оглядах низький і становить 25,7%. Як результат, 50-70% хворих звертаються за медичною допомогою з приводу розвитку ускладнень, обумовлених раком передміхурової залози. Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 504, такий скринінг проводиться для пацієнтів зазначеної вікової групи щонайменше один раз на 2 роки. Дані, отримані в ході моніторингу, демонструють високі показники роботи медичних закладів щодо питання скринінгу на виявлення раку передміхурової залози (у розрізі виписаних скерувань), але над підвищенням рівня цього показника ще можна працювати.


Скринінг на виявлення раку передміхурової залози (погашені скерування) (%) – індикатор, який що дозволяє отримати дані про частку зареєстрованих чоловіків старше 50 років, інформація про яких у електронній системі свідчить про проведення оцінки ризику розвитку раку передміхурової залози (погашене направлення на простат-специфічний антиген – ПСА). Фактично, цей індикатор демонструє дані про тих чоловіків, які скористались можливістю та рекомендаціями і здали тест на простат-специфічний антиген (ПСА). Очікуване мінімальне квартальне значення/цільове значення індикатора дорівнює 12,5%. Як бачимо з даних моніторингу – цього показника вдалося досягти не всім закладам, відставання є у пацієнтів КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (5,33%) та КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» (7,45%). Здебільшого, такі результати свідчать не про недостатню кваліфікацію лікарів, а про мотивацію чоловіків скористатись виданим направленням і пройти обстеження.


Скринінг на виявлення колоректального раку (виписані скерування) (%) – індикатор, який демонструє дані щодо частки зареєстрованого населення віком 50-75 років, якому проводили оцінку ризику розвитку колоректального раку під час візиту до ПМД відповідно до чинного Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 з внесенням відповідної інформації до електронної системи. Оцінка ризику розвитку колоректального раку включає в себе опитування, тест калу на приховану кров та направлення до закладів охорони здоров’я спеціалізованої допомоги. Частота випадків раку прямої кишки в Європі становить 35% усіх випадків колоректального раку, тобто 15-25 пацієнтів на 100 тис. населення на рік. Смертність внаслідок цієї патології становить 4-10 випадків на 100 тис. на рік. Злоякісні новоутворення товстої кишки посідають четверте місце в структурі загальної онкологічної захворюваності серед жінок та п’яте серед чоловіків в Україні. Саме цей вид раку в структурі жіночої онкологічної смертності займає друге місце, серед чоловіків – четверте місце. Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 504, скринінг на виявлення ризику розвитку колоректального раку проводиться для пацієнтів зазначеної вікової групи щонайменше один раз на 2 роки. Як бачимо на графіку, медичні заклади достатньо ефективно працюють над скеруванням на скринінг для виявлення ризику розвитку колоректального раку, проте КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» та КНП «6-а міська поліклініка м. Львова» слід посилити цю діяльність.


Скринінг на виявлення колоректального раку (погашені скерування) (%) – індикатор, який свідчить про частку зареєстрованого населення віком 50-75 років, інформація про яких у електронній системі свідчить про проведення оцінки ризику розвитку колоректального раку (погашені направлення зі здачею тесту калу на приховану кров). Дані за цим індикатором дозволяють простежити кількість тих пацієнтів, які скористались направленням і здали тест калу на приховану кров із відповідним зверненням до лікаря. Очікуване мінімальне квартальне значення/цільове значення за показником має дорівнювати 12,5%. Результати моніторингу свідчать, що очікуваних результатів досягли лише КНП «2-а міська поліклініка м. Львова» (12,74%) та КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» (13,9%). Найскладніша ситуація у КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова», де лише 1,49% пацієнтів віком 50-75 років пройшли повний скринінг на виявлення колоректального раку. Такі дані вказують на те, що всім комунальним закладам охорони здоров’я Львівської громади варто звернути увагу на даний індикатор та посилити рівень скринінгу за цим напрямом.


Скринінг на виявлення раку молочної залози (виписані скерування) (%) – індикатор, який демонструє частку зареєстрованих жінок віком від 50 до 69 років, яким видали направлення на мамографію відповідно до чинного Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 із внесенням інформації про це до електронної системи. Рак молочної залози є найпоширенішим видом раку: у 2020 році було зареєстровано понад 2,2 мільйони випадків цього захворювання. Сьогодні це є головною причиною смерті жінок від онкологічних захворювань (у 2020 році приблизно 685 000 жінок померли від цієї хвороби). Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я № 504, скринінг на виявлення раку грудної залози проводиться для пацієнток зазначеної вікової групи один раз на 2 роки. Як бачимо на графіку, найнижчий результат за цим індикатором має КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» – лише 44,36%. це говорить про необхідність посилення роботи у питанні направлення на проходження такого скринінгу.


Скринінг на виявлення раку молочної залози (погашені скерування) (%) – індикатор, який демонструє частку зареєстрованих жінок віком від 50 до 69 років, які скористалися направленням на мамографію відповідно до чинного Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 із внесенням інформації про це до електронної системи. Дані, отримані за цим індикатором, дозволяють проаналізувати кількість тих пацієнток, які пройшли мамографію. Очікуване мінімальне квартальне значення/цільове значення індикатора дорівнює 12,5%. Як видно з графіку, недостатньо активно над промоцією необхідності проходження такого обстеження працюють КНП «2-а міська поліклініка м. Львова» (10,06%), КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (8,85%) та КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» (5,66%).


Практика виписування антибіотиків (%) – індикатор, що фіксує співвідношення виписаних рецептів на антибіотики відносно всіх інших виписаних рецептів, що були виписані на первинному рівні медичної допомоги. Слід відзначити, що в умовах воєнного стану паралельно використовуються як електронні, так і паперові рецепти одночасно, що обмежує доступ до повної інформації щодо виписування рецептів. Окрім того, цей індикатор розраховується на основі загальної чисельності населення, яка є приблизною, оскільки останній Всеукраїнський перепис населення проводився у 2001 році. Надмірне споживання антибактеріальних засобів призводить до марної витрати фінансових ресурсів і сприяє розвитку антимікробної резистентності. Антибіотики слід призначати лише тоді, коли є доказова потреба, щоб зменшити ризик резистентних штамів. Застосування антибіотиків другого ряду (наприклад, хінолонів і цефалоспоринів) слід обмежити, щоб забезпечити доступність ефективної терапії другого ряду, якщо антибіотики першого ряду виявляться неефективними. Їх об’єм у відсотках від загального об’єму призначених антибіотиків підтверджено як маркер якості в закладі первинної медичної допомоги. Проаналізувавши дані, наведені у графіку, бачимо, що найвищий рівень виписування антибіотиків показала КНП «Студентська поліклініка м. Львова» – 49,12% (практично у 5 з 10 випадків виписування рецепта – призначається антибіотик). Персоналу цього медичного закладу слід ретельніше розглядати ситуації, коли антибіотик міг би бути виписаний.


Оцінювання компенсації гіпертонії (%) – індикатор, що дозволяє простежити частку зареєстрованого населення з діагнозом гіпертонічної хвороби, у яких під час останнього відвідування лікаря ПМД виміряно артеріальний тиск, показник якого становить менше 140/90 мм рт.ст. Гіпертонія – серйозний медичний стан, який може бути причиною цілої низки несприятливих для здоров’я результатів, включаючи інфаркт, інсульт і передчасну смерть. Було доведено, що контроль гіпертонії істотно знижує ризик несприятливих для здоров’я результатів. Цей індикатор є частиною Пакету технічних заходів для управління серцево-судинними захворюваннями на первинній медичній допомозі. Його ціль – у вимірюванні охоплення програмою лікування і контролю гіпертонії. Дані, отримані під час дослідження, свідчать про те, що найменше уваги питанню оцінювання компенсації гіпертонії приділяється у КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» (лише 0,7%), КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (5,26%) та КНП «4-а міська поліклініка м. Львова» (12,86%). Тож всім закладам рекомендовано посилити контроль за даним показником та підвищити відсоток компенсації хворих з гіпертонічною хворобою.


Госпіталізації, які можна уникнути (%) – індикатор, що демонструє госпіталізацію до відділень невідкладної допомоги у зв’язку із захворюваннями, що піддаються амбулаторному лікуванню (ЗПАЛ), як відсоток від загальної кількості госпіталізацій пацієнтів. ЗПАЛ, що є предметом моніторингу, включають обрані серцево-судинні захворювання, цукровий діабет 1 та 2 типів, бронхіальну астму, хронічне обструктивне захворювання легень (далі – ХОЗЛ) та хронічний бронхіт. Захворювання, що піддаються амбулаторному лікуванню (ЗПАЛ) – це медичні стани/діагнози, при яких своєчасна й ефективна амбулаторна допомога може допомогти знизити ризики госпіталізації за рахунок запобігання розвитку хвороби чи стану, контролю гострих епізодичних хвороби чи стану або управління хронічним захворюванням. Цей індикатор безпосередньо не вимірює якість ПМД і використовується як індикатор-замінник. Тенденції госпіталізації у зв’язку зі ЗПАЛ допоможуть зрозуміти результативність роботи системи охорони здоров’я в цілому та зміни в динаміці.

У якості ЗПАЛ обрані гострі та хронічні захворювання, а також захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, що можуть слугувати маркерами для оцінювання якості роботи системи охорони здоров’я. Приклади ЗПАЛ можна описати як такі стани, при яких можливо, більшою мірою, запобігти загостренню і зменшити потребу в госпіталізації за рахунок ефективного надання послуг первинної медичної допомоги.

Перелік госпіталізацій у зв’язку зі ЗПАЛ, які є предметом моніторингу, включає в себе наступні діагнози: гіпертонія, серцева недостатність (застійна), стенокардія, інші форми гострої ішемічної хвороби серця, цукровий діабет 1 і 2 типу, бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), хронічний бронхіт та неуточнена емфізема.

Дані моніторингу демонструють дуже високий рівень госпіталізацій, яких можна було уникнути – у КНП «Перше територіальне медичне об'єднання м. Львова» (85,14%). У зв’язку з колосальною різницею у показниках порівняно з іншими закладами, рекомендовано з’ясувати причини отримання таких даних у розрізі кожної групи захворювань.

Впровадження системи моніторингу надання послуг у сфері первинної медичної допомоги Львівської громади у форматі зрізу даних за індикаторами дасть можливість щоквартально фіксувати та аналізувати якість роботи комунальних медичних закладів зусиллями Управління охорони здоров’я Львівської міської ради. Інформація на порталі відкритих даних «Панель міста» (розділ «Статистика» > «Охорона здоров’я» > «Надання послуг первинної медичної допомоги (ПМД)») буде оновлюватись щоквартально, одразу після вивантаження відповідних даних з медичних інформаційних систем. Це дозволить мешканцям громади активно долучатися до моніторингу та брати участь у прийнятті рішень на місцях.

Проєкт «Доступ та підвищення якості первинної медичної допомоги в Україні, м. Львів» реалізується Комунальною установою Інститут міста у співпраці із Управління охорони здоров’я Львівської міської ради та медичними інформаційними системами за підтримки Бюро ВООЗ в Україні.