ПАНЕЛЬ МІСТА: Основні показники

Великий Львів і навіть більше: скільки людей щодня приїжджає до Львова?



Офіційно Львів не є містом-мільйонником, однак враховуючи жваве економічне та туристичне життя міста, цілком може ним бути на певний момент часу протягом доби. Щодня ми можемо бачити завантажені автомобільні траси, що ведуть за місто, приміські автобуси та електропоїзди, що перевозять сотні пасажирів кожної години, та й ми самі вливаємось у ці потоки людей, йдучи чи їдучи на роботу, додому або по своїх справах.

Востаннє (та й вперше) централізований перепис населення незалежної України був здійснений 17 років тому і відтоді дані про кількість постійного населення Львова коригуються згідно із розрахунками Головного управління статистики у Львівській області. Та місто - це не лише його мешканці, а й гості,і немає (точніше до цього часу не було) актуальних точних даних, на основі яких можна більш впевнено приймати рішення щодо відповідного міського планування та розвитку міської інфраструктури в середньо- та довготерміновій перспективі.

Тож скільки фактично осіб на цю інфраструктуру щоденно претендує, приїжджаючи до Львова різними видами транспорту, яке навантаження вони створюють? Відповіді на ці запитання ми спробували дати, проаналізувавши неперсоніфіковані дані про переміщення абонентів мобільного зв’язку компанії Vodafone Україна. Нагадаємо, що 14 лютого 2018 року Львівська міська рада, ЛКП «Міський центр інформаційних технологій» та ПрАТ «ВФ Україна» підписали меморандум про співпрацю, що передбачає покращення міської інфраструктури та якості життя мешканців на основі big data.

В майбутньому результати презентованої аналітики будуть використані для транспортного моделювання, оптимізації транспортної системи у зв’язку із запровадженням електронного квитка, а також у концепції сталої мобільності, яку зараз розробляють у Львівській міській раді.

Розпочнемо із загальних показників. З попередніх досліджень та підрахунків, проведених спеціалістами ЛКП «Львівавтодор», відомі обсяги міського людинопотоку, який створюють мешканці міста, а також туристи, які приїжджають до Львова. Так, в середньому протягом дня львів’яни здійснюють дещо більше 2 млн поїздок різними видами транспорту в межах міста. Додаткових 35,9 тис. додають туристи. Аналіз даних від мобільного оператора надав змогу дізнатись обсяги людинопотоків ще двох значних категорій – мешканців Львівської області, які щодня приїжджають до Львова, проте не живуть в місті (так звана маятникова міграція), а також транзитного людинопотоку (люди, які не затримуються в місті на тривалий час і в більшості випадків проїжджають його по кільцевій дорозі).
¾ всього міського людинопотоку створюють мешканці Львова (76%). Потік транзитного транспорту становить 16%, 7% - обсяги маятникової міграції і лише 1% в цій структурі займають туристи.
В кількісному вимірі обсяги навантаження на місто, яке створюють потоки транзитного транспорту, в середньому становлять 348 тис. та коливаються від 181,8 тис. у вихідні дні до 413,8 тис. в будні дні. Ми вирішили зосередити більшу увагу на мешканцях області, які щодня приїжджають до Львова. Імовірно їхня частка в загальній структурі людинопотоків в місті може здатись невеликою, проте кожен із них створює додаткове навантаження на міську інфраструктуру, яке до цього часу не було обліковане та належним чином враховане. Кожна людина, яка перебуває у місті, потребує якісного транспорту, якісної та безпечної дорожньої інфраструктури, можливості задовольнити всі свої потреби в місті (економічні, соціальні, культурні тощо).

Декілька слів про методологію нашого дослідження. Основу всіх розрахунків становлять деперсоналізовані дані про переміщення абонентів мобільного зв’язку компанії Vodafone Україна. Вони відбирались за наступними характеристиками:
- мешканці Львівської області, домашнім регіоном яких є населені пункти в радіусі 50 км навколо Львова (120 населених пунктів);
- абоненти прибули до Львова через визначені пункти в’їзду, перебували у місті більше 1,5 години та покинули його протягом 24 годин;
- фіксація абонента в пункті в’їзду (37 точок) здійснювалась при умові, що в цей момент ним була здійснена певна активність (дзвінок, смс-повідомлення, використання мобільного інтернету);
- обраний часовий період для аналізу: вересень - листопад 2017 року, березень 2018 року;
- деталізовані дані щодо обсягів трафіку по кожній точці в’їзду надані за 1 тиждень кожного обраного місяця з інтервалом в 30 хвилин.
Важливим є те, що в аналітиці та загальних підрахунках враховані не лише дані про абонентів одного мобільного оператора, але і так званий коефіцієнт пенетрації - проникнення компанії мобільного оператора на території того, чи іншого району Львівської області. Результати таких розрахунків дають нам змогу говорити про екстрапольовані дані на всю генеральну сукупність населення обраної частини Львівської області та досягати загальних висновків.

Ми підрахували, що в середньому протягом 1 дня до Львова приїжджає 152 тис. осіб. У будні дні цей показник зростає до 180 тис., а протягом вихідних зменшується до 79 тис. осіб. Важливо зауважити, що у цьому випадку ми говоримо не про унікальних людей, а радше про кількість поїздок, які вони здійснюють (якщо людина протягом дня декілька разів в’їжджала у Львів та виїжджала з нього, вона буде врахована декілька разів). Втім, якщо ми розглядаємо дані з точки зору розвитку міської інфраструктури, валіднішим є саме цей показник, адже він відображає реальне навантаження, з яким стикається місто у зв’язку з маятниковою міграцією.

Розглянемо детальніше структуру такої міграції з позиції населених пунктів, з яких до Львова приїжджає найбільше людей. Як уже зазначалось, для аналізу була обрана 50-км зона навколо Львова. Однак, якщо розраховувати відстань до цих населених пунктів на основі наявних комунікацій (дороги, колії), то вказана зона збільшується до 70 км. На карті відображені всі 120 населених пунктів, які враховувались при аналітиці. Розмір кола, яким позначено населений пункт, відповідає розрахованій кількості мешканців, які приїжджають з нього (чим більше коло, тим більше мешканців конкретного населеного пункту приїжджає до Львова), а колір кола відображає приналежність до тієї чи іншої кілометрової зони. Графік, що відображає структуру міграції з точки зору кілометрових зон, є інтерактивним фільтром: обравши певну категорію на графіку, карта відображатиме населені пункти лише з цієї категорії (обрати декілька категорій можна, виділивши їх лівою кнопкою мишки, або натиснувши кнопку “Ctrl”).
Згідно з результатами аналізу, половину загального обсягу людинопотоку створюють мешканці, які проживають в 15-км зоні навколо Львова. В середньому це понад 76 тис. мешканців щодня. Зокрема, із населених пунктів, розташованих найближче до Львова (до 4 км), приїжджають в середньому майже 24 тис. людей, що становить 16% від загального обсягу. Це мешканці таких населених пунктів як с. Зубра, с. Солонка, с. Сокільники, с. Муроване, с. Лисиничі та с. Підбірці (Пустомитівський район), смт Брюховичі (Шевченківський район Львова), с. Малехів (Жовківський район). В деякі з цих населених пунктів їздить міський громадський транспорт (смт Брюховичі, с. Лисиничі, с. Малехів, с. Сокільники), а результати аналізу показують, що мережу таких маршрутів потенційно можна розширювати й на інші населені пункти, які розміщені на відстані до 4 км від Львова.

Наступну велику категорію становлять мешканці з населених пунктів в зоні 4-10 км від Львова: 25% від загального обсягу або понад 38 тис. осіб. Це мешканці смт Рудне, м. Винники, с. Жорниська, с. Бірки (Яворівський район), м. Дубляни (Жовківський район), с. Сороки-Львівські, с. Давидів, с. Липники, с. Наварія, с. Ставчани, с. Оброшине (Пустомитівський район), а також с. Бартатів (Городоцький район). До цієї категорії також потрапили смт Рудне та м. Винники, куди їздить міський громадський транспорт. Та все ж більшість населених пунктів з цієї категорії сполучені зі Львовом мережею приміського транспорту. Оскільки вони є достатньо віддаленими від Львова, то у цьому випадку говорити про продовження міських маршрутів може бути економічно недоцільним на перший погляд. Однак, якщо розглядати ці дані в рамках потенційної зміни транспортної системи міста у зв’язку із запровадженням електронного квитка, то зону 4-10 км навколо Львова можна розглядати як окрему категорію користувачів - 2 або 3 зона дії е-квитка. Наступна категорія - мешканці населених пунктів, які розташовані в зоні 10-15 км від Львова. З смт Куликів (Жовківського району), смт Запитів (Кам’янка-Буського району), с. Чишки, с. Відники, с. Загір’я, с. Деревач та м. Пустомити (Пустомитівського району) приїжджають 13,5 тис. осіб (9% від загального обсягу). Для врахування інтересів таких мешканців при потенційній зміні транспортної системи міста можна говорити про спорудження транспортних пересадкових пунктів на окраїнах міста. Тобто, особи з визначеної зони, що використовуватимуть приміський громадський транспорт (автомобільний, залізничний) або приватні автомобілі, аби доїхати до Львова, матимуть змогу в цих пересадкових пунктах пересісти на міський громадський транспорт та доїхати туди, куди їм потрібно. Це, в свою чергу, не створюватиме додаткового навантаження на міські дороги, яке зараз існує у зв’язку з великою кількістю приватного транспорту, а також приміського громадського транспорту, який заїжджає в місто.
Решту 50% людинопотоку складають мешканці населених пунктів, які розташовані у зоні понад 15 км від Львова. Інформація про них може стати в нагоді для оптимізації маршрутів приміського громадського транспорту: дані допоможуть розрахувати як сам маршрут (через які населені пункти він має пролягати), так і економічну його доцільність (скільки осіб потенційно може ним скористатись).

На карті представлена кількість мешканців, які приїжджають до Львова з кожного населеного пункту, охопленого цим дослідженням. У якості точок в’їзду в місто було обрано 37 пунктів, серед яких 15 автомобільних пунктів на в’їзді в місто, 14 залізничних станцій та 8 об’єктів зовнішнього транспорту (автостанції, приміський та головний вокзали).
Одразу варто зазначити, що тип точки в’їзду не дає нам підстав стверджувати про те, яким саме видом транспорту мешканці області приїжджають у Львів. Навіть якщо точкою в’їзду в місто є залізнична станція - це в першу чергу точка, де вперше було зафіксовано активність мобільного зв’язку абонента, а не пункт, де абонент в’їхав у місто. Всі ці визначені точки варто сприймати радше опорними, які допомагають сегментувати людинопотоки та зрозуміти специфіку в’їзду людей на територію міста. Колір точки на карті означає її приналежність до визначеної категорії (автомобільний пункт, залізнична станція чи об’єкт зовнішнього транспорту), а її розмір - середній обсяг людинопотоків протягом дня на кожній точці в’їзду. Графіки, розташовані поряд з картою, відображають деталізований трафік по кожній точці у будні та вихідні дні з інтервалом у 30 хвилин. Таким чином, обравши одну або декілька точок на карті, графіки покажуть інтенсивність трафіку у цих точках.
Найбільш популярними точками в’їзду в місто є залізничні станції. Потік людей, зафіксований у цих точках, становить 46% від загального обсягу (70 тис. мешканців). В цій категорії точок в’їзду у місто найбільше виділяється станція Підзамче: в середньому протягом дня тут зафіксовано 19,3 тис. людей; інтенсивний трафік спостерігається в будній день з 9:00 до 18:00, у вихідні дні інтенсивність знижується, проте не значно - опівдні вона досягає показників трафіку буднього дня. Дещо менше, але також достатньо навантаженими є такі залізничні станції, як ст. Коновальця (6,4 тис. людей протягом дня), ст. Персенківка (5,6 тис.), ст. Сихів (5,1 тис.).

Ще третину (36%) від загального обсягу людинопотоку в місті становлять об’єкти зовнішнього транспорту - 51,5 тис. людей протягом дня. В цій категорії найбільше виділяється Приміський вокзал - майже 11 тис. мешканців області протягом дня проїжджають тут. Період найбільшого завантаження Приміського вокзалу як в будні, так і у вихідні дні припадає на часовий інтервал 9:00 - 18:00.

Трійку лідерів по інтенсивності трафіку, окрім Приміського вокзалу, формують також Автостанція №2 (вул. Б. Хмельницького) та Автостанція №5 (вул. Зелена). Так, на АС-2 в середньому протягом дня зафіксовано 7,6 тис. осіб, а на АС-5 - 6,6 тисяч. Порівняно найменш навантаженою є Автостанція №4 на вул. Шевченка - 1,4 тис. людей протягом дня проїжджають через неї.

Кожен п’ятий мешканець області, що їздить до Львова (20%), заїжджає у місто через автомобільні пункти - в середньому 30 тис. людей протягом дня. Найбільш інтенсивний трафік зафіксовано в точці виїзду із с. Малехів та с. Муроване - 4 тис. людей. Через вулицю Городоцьку до міста приїжджає 3,8 тис. людей, 3,5 тис. - через вулицю Стрийську, а ще 3,3 тис. в’їжджають у місто з Личаківської.

Цікавими ці пункти в’їзду є і з точки зору різнорідної інтенсивності трафіку, зафіксованого на них. Якщо розглядати їх загалом, то помітно виділяється пік підвищеного трафіку опівночі та згодом о 7:30 - 9:00 в будні дні. Протягом дня інтенсивність трафіку дещо зменшується та знову зростає о 17:30 - 21:00. Протягом вихідних днів автомобільні пункти в’їзду у місто майже рівномірно завантажені у період з 9:30 до 20:00. Найменш завантаженими автомобільними пунктами в’їзду в місто є вулиця Б. Хмельницького (північно-східна частина кільцевої дороги) та вулиця Зелена.

Аналізуючи ці дані з позиції зміни транспортної системи міста, варто зазначити, що вони допоможуть оптимізувати маршрути міського громадського транспорту, які примикають до цих точок в’їзду, а також кількість рухомого складу на маршрутах, враховуючи інтенсивність трафіку у цих точках. Окрім того, інформація про специфіку трафіку в часовому вимірі допоможе оптимізувати графіки руху міського громадського транспорту.

Працюючи над даними про приміську міграцію, ми помітили, що часто в’їзд в місто з певного населеного пункту є доволі не очевидним, хоча цього очікуєш. Наприклад, може здатись передбачуваним, що мешканці населених пунктів, які розміщені в Городоцькому напрямку, мали б заїжджати до Львова через вулицю Городоцьку, або скориставшись частиною кільцевої дороги в’їхати в місто через вул.Кульпарківську або Стрийську. Тим не менше, результати аналізу даних показують, що мешканці області обирають для в’їзду в місто найрізноманітніші точки в’їзду. Для відображення всіх цих особливостей ми підготували інтерактивну карту, де обравши будь-яку точку ви можете побачити, які саме пункти в’їзду в Львів обирають мешканці того чи іншого населеного пункту області або ж навпаки, мешканці з яких населених пунктів в’їжджають в місто через ту чи іншу точку в’їзду.


Удосконалення транспортної системи міста - це лише перша сфера, у якій можна і потрібно враховувати результати представленої аналітики. Проте, ці дані також стосуються інфраструктури міста в найширшому розуміння цього слова. Це і дорожні розв’язки, і організація дорожнього руху, а також розвиток економічної та соціальної сфер життя. Для прикладу, якщо розглядати маятникову міграцію в комплексі, то варто припускати, що мешканці області можуть не лише працювати у Львові, але й хотіти для зручності в логістиці водити своїх дітей в львівські дитячі садочки або школи. Це також безумовно і створення додаткових робочих місць, що сприятиме додатковому економічному розвитку міста. І такі сфери можна перераховувати й далі.

Презентуючи цю аналітику та інтерактивні графіки ми прагнемо заохотити всіх детальніше переглядати результати, створювати власні історії на основі цих даних та ділитись ними з іншими. Окрім того, результати всіх розрахунків є доступними у форматі відкритих даних на Порталі відкритих даних Львова. Це надає можливість не лише використовувати, але і перевикористовувати ці дані для створення нової аналітики, а відповідно і нових висновків, що забезпечить розвиток культури управління містом на основі даних та прийняття обґрунтованих рішень для покращення якості життя в місті.